| Білоруський | Російська |
Психологія самопізнання
Зауважу, що у цієї людини були серйозні проблеми, проте в той час для їх рішення він, мабуть, ще не дозрів. Можливо, не всім це здасться справедливим, але
необхідність у спілкуванні з Тиша приходить до кожного з нас у свій час.
Іноді це відбувається в тридцять років, іноді в 50, а буває, і пізніше. До речі сказати, дітям подібне спілкування зовсім не потрібно. Вони марні, енергійні, вони за природою своєю максималісти, бо головне їхнє завдання - набирати досвід, щодня «ковтаючи» якомога більше емоцій, знань і переживань.
У зрілому віці кількість накопиченого досвіду починає вимагати своєї реалізації, і те, що ми назвали порожнечею, стає необхідною умовою для переходу кількості в якість. Саме в цій ситуації ми переживаємо мить набуття якості, і, повірте, ця мить дорогого коштує.
Доречно згадати основна теза логотерапія Віктор Франкл, який стверджував, що «людина прагне знайти сенс і відчуває фрустрацію або вакуум, якщо це прагнення залишається нереалізованим». Франкл вказав на фрустрацію як на першопричину людських бід.
Не в силах витримувати утворився в житті вакуум, тобто тугіше порожнечу, людей, на його думку, вдаються до наркотиків, алкоголю та іншим сурогатах.
Хочу відзначити вкрай важливий момент, щоб виключити плутанину в розумінні Порожнечі. Порожнеча сама по собі не є бідою, як не є чимось страшним температура, яка супроводжує застуда.
Зрозуміло, висока температура - не найкомфортніший стан, але за своєю природою вона є нашим союзником, і основне її призначення - перемогти хворобу. Тому, збиваючи температуру жарознижувальними засобами, ми, самі того не відаючи, частенько допомагаємо своєму недузі. Щось схоже можна сказати і про внутрішню порожнечу.